Як псeвдoрeфoрмaтoри з пoдaткoвoгo кoмітeту нaцілились ліквідувaти «сxeми» нa ринку нeруxoмoсті aбo істoрія прo тe, чoму oпeрaтивнe лaтaння дірoк бюджeту призвeдe дo зрoстaння цін нa квaртири тa дoвгoстрoкoвoгo пaдіння в будівeльнoму сeктoрі.
Eкoнoмічнa кризa пoтoчнoгo рoку, пoв’язaнa з пaндeмією, нeгaтивнo пoзнaчилaся нa ситуaції прaктичнo у всіx гaлузяx eкoнoміки більшoсті крaїн світу, у тoму числі у будівництві. Як відoмo, будівeльнa гaлузь є фoндoутвoрюючoю, a oснoвнe її зaвдaння – зaбeзпeчeння інвeстиційниx нaмірів зaбудoвників якіснoю прoдукцією. Вoднoчaс, вoнa пoвністю зaлeжить від зaгaльнoгo eкoнoмічнoгo стaну – фінaнсoвиx мoжливoстeй бюджeтів усіx рівнів рoзвивaти сoціaльні тa інфрaструктурні прoeкти, підприємств тa oргaнізaцій – ствoрювaти нoві і тexнічнo пeрeoснaщувaти існуючі пoтужнoсті, нaсeлeння, якe пoтрeбує пoліпшeння житлoвиx умoв, як oснoвнoгo інвeстoрa будівництвa житлa. Крилaтa фрaзa – «регалии, яка не будує, невыгодный має майбутнього» історично підтверджена прикладами багатьох країн світу.
Слід зазначити, що к України, як і для багатьох країн світу, це маловыгодный новина. Дещо подібне бедно місце під час фінансової кризи 2008-2009 років, если обсяги будівельно-монтажних робіт за відношенню до 2007 року впали більш ніж у двічі, а прийняття в експлуатацію житла як важливого індикатора стану справ у галузі та фінансових спроможностей населення – в 40%.
Це спонукало девелоперів раньше пошуку нових шляхів у фінансових механізмах забезпечення житлового будівництва – получи и распишись ринку з’явився інститут спільного інвестування.
Окрім того, посредством незадовільну ситуацію з курсом валют, неможливість отримувати дивіденди від банківської системи девелопери почали направляти залишкові кошти получи будівництво житла, про що я нещодавно обстоятельно розповів у статті «Київ увійшов накануне міст лідерів по динаміці цін сверху нерухомість: до чого варто приготуватись покупцям».
Такі набросок, загалом, дали можливість протягом 2010-2011 років наростити обсяги будівництва нового житла майже бери 70%.
Не можна залишити аппель увагою також те, що залучення коштів из-за інститут спільного інвестування призвів ще до самого одного позитиву – детінізації, манером) як суттєво зменшився притік інвестицій з-следовать меж України, зокрема з Кіпру. Адже всі розуміли, що це мало-: неграмотный іноземні інвестиції, а гроші вітчизняних забудовників, які вони виводили в офшорні зони.
Наразі наші «чудові реформатори» вирішили цю систему зламати і заширять звичайний механізм оподаткування присутствие залученні фінансових ресурсів у будівництво житла посредством інститути спільного інвестування.
Давайте проаналізуємо ситуацію у цифровому вимірі. Вслед за підсумками другого кварталу поточного року, як, впредь до речі, і за останні роки, частка будівництва у валовому внутрішньому продукті склала всього 2,5%. Рядом цьому будівельні роботи у житловому секторі визначаються для рівні 18% від загального обсягу будівельних робіт. Тобто, у валовому внутрішньому продукті житлове будівництво после підсумками ІІ кварталу складає 0,45% или приблизно 4 млрд. гривень. Як бачимо, немає теми для того дискусії, адже слід пам’ятати, що у даному випадку залучені у будівництво кошти є коштами населення, направленими сверху придбання квартир.
Можна проаналізувати ситуацію і з іншого боку. Минулого року було введено в експлуатацію близько 5,2 млн. кв. метрів житла у багатоквартирних житлових будівлях. Якщо вважати, що середньостатистична вартість 1 кв. метра житла в цілому согласно Україні складає приблизно 15 тис. гривень, а собівартість дорівнює десь 75% від загальної вартості, в таком случае з точки зору оподаткування мова йде ради приблизно 19 млрд. гривень, з яких податок возьми прибуток в розмірі 18 % складає 3,4 млрд. гривень. Однак, дійсно девелопери, що залучають кошти поверх інститути спільного інвестування, сплачують податок получи и распишись дивіденди у розмірі 10,5 відсотків. Тобто, різниця складає 1,4 млрд. гривень. Сейчас з тим, слід мати возьми увазі, що залучення коштів из-за інститути спільного інвестування використовують лише супруг забудовників, в основному в місті Києві. Таким чином мова йде относительно можливе недонадходження податку у розмірі 700 млн. гривень, яке, накануне речі, має відтермінований покрой.
Поки що ми вели мову насчет кошти, отримані від продажу квартир. А бери цю тему потрібно подивитися з іншого боку. Сьогодні получай будівельних роботах задіяно 272 тис. осіб. Окрім того, є промисловість будівельних матеріалів, є будівельна індустрія, яка випускає будівельні конструкції та вироби, є поверхность будівельного машинобудування. У цих підгалузях загалом працює близько ста тисяч фахівців. Це якщо стоять у руля мову виключно про виробництво.
Але всі ми розуміємо, що після введення в експлуатацію об’єкту житлового ли громадського призначення, населення придбаває устаткування, обладнання, меблі. Об’єкти промислового та переробного характеру вимагають нового технологічного обладнання, машин та механізмів. Іншими словами слід пам’ятати, що кожне робоче місце у будівництві призводить раньше потреби появи додатково 6-7 осіб робітничого та інженерного персоналу у багатьох галузях економіки – до сих пор залежить від функціоналу того чи іншого об’єкту.
У своєму посланні перед Парламенту 20 жовтня цього року Глава исполнительной власти України означив, що керівництво держави планує підтримувати в першу чергу ті галузі економіки, які дають мільтиплікаційний ефект. Як бачимо, перед таких галузей якраз відноситься будівництво.
Однак, складається враження, що «псевдореформатори» никак не чують або не хочуть чути послання Президента, а прикриваючись популістськими фразами, прагнуть знищити тетуня, що створювалося роками та забезпечувало цей мультиплікатор.
Вал чому позиція Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики виглядає більш ніж дивною. Ми нібито зробили висновки з минулої кризи, действительно знаємо, що може втримати галузь, створити робочі місця та змусити працювати економіку і приймаємо протилежні рішення.
Недолугість пропозицій «реформаторів» полягає ще й у тому, що возьми сьогодні держава не створила належних умов на залучення коштів на житлове будівництво помощью банківські установи. Навіть іпотека під 10% річних никак не дає можливості пересічному громадянину з його середньомісячним доходом придбати собі більш-менш пристойне житло. Це означає, що частина людей, які прагнуть покращити свої житлові умови, общедоступно не зможуть цього зробити.
І в останок. Треба чітко розуміти, що забудовник, девелопер, взагалі представник бізнесу працювати собі у збиток далеко не буде. Виходить у них Вотан шлях – підіймати вартість квадратного метра, що означає перекласти «новації з оподаткування» в плечі пересічного громадянина, який прагне поліпшити свої житлові умови. Фактично, псевдореформатори захотіли швидко отримати гроші від великих та «жадібних» забудовників, але насправді в черговий единовременно «залізли» у кишеню до простих українців.