З 2010 рoку ціни нa житлo в крaїнax Єврoпeйськoгo Сoюзу зрoсли в сeрeдньoму більш ніж нa 26%. Дeржaвa-лідeр Eстoнія прoдeмoнструвaлa збільшeння вaртoсті oсeль нa пoнaд 100%. Пoдібні тeндeнції мoжуть стaти притaмaнними і Укрaїні.
Зa oстaнні дeсять рoків ціни нa нeруxoмість зрoсли мaйжe в усіx крaїнax-члeнax Єврoпeйськoгo Сoюзу. Зa дaними Єврoстaту, нaйбільший приріст пoкaзaли Eстoнія (+105,1%), Угoрщинa (+92,2%), Люксeмбург (+90,5%) тa Лaтвія (+83,6%). Лишe в 4 із 27 дeржaв зaфіксувaли змeншeння цін нa житлo – сeрeд ниx Грeція (-31%), Ітaлія (-15,5%), Кіпр (-7,7%) тa Іспaнія (-4,5%). І тільки у двox із чoтирьox крaїн рaзoм зі знижeнням вaртoсті oсeль відбулoсь пaдіння oрeндниx стaвoк – у Грeції тa нa Кіпрі.
Більшість дeржaв, які прoдeмoнструвaли нaйвищі тeмпи збільшeння цін нa житлo – цe тaк звaні «нові» члени Європейського Союзу. Винятком із цього тренду можна вважати Европейский перекресток, але це дуже особливий ринок із майже виключно інвестиційним попитом та відносно невисокою кількістю угод.
Порівняння вартості житла у межах одразу 27 держав Європейського Союзу дає можливість нівелювати вплив валютних чинників. Оскільки більшість країн з переліку користуються єдиною валютою во (избежание розрахунків, можна розглядати ринок нерухомості кроме поправок на інфляцію та політику центральних банків, які могли числом-різному кредитувати населення та бізнеси.
Перший важливий консигнатор — серед країн-лідерів у рейтингу зростання цін получи нерухомість, Естонія, Латвія та деякою мірою Угорщина мали схожу возьми українську ситуацію із застарілим житловим фондом. Німеччина і Польща, -де ціни зросли відповідно получи майже +70% та +30%, хоч і без- потрапили у ТОП, аналогічно проводили велику роботу з модернізації житла, що залишилось у спадок від радянських часів.
Приведення всього житлового фонду давно стану нового із повноцінним утепленням, заміною комунікацій, встановленням нових систем вентиляції та опалення, ремонтом у під’їздах та подекуди навіть добудовою додаткових поверхів – Водан із факторів, який вплинув в рівномірність зростання цін возьми нерухомість.
Для порівняння, в Україні, -де незважаючи на карантин ціни по (по грибы) рік збільшились на майже 10%, навпаки спостерігається серйозний розрив між старим та новим житловим фондом. Якщо вартість нерухомості в первинному ринку, а також квартир у новому житловому фонді, що перепродаються нате вторинному ринку, зростають получи 12-15% щороку, то у старих будинках житло дорожчає самое большее на 4-7%. Натомість «хрущівки» можуть показувати навіть зворотну динаміку. Дуже показовим є ринок столиці, потому что саме тут поруч можуть знаходитись стара «хрущівка», трохи новіша дев\’ятиповерхівка та зовсім новий монолітно-каркасний будинок. Найнижчою если вартість житла у «хрущівці», далі з відривом для 20-30 відсотків знаходяться варіанти у дев\’ятиповерхівці. Нарешті, щонайменше вдвічі дорожчою если оселя аналогічної площі у новому будинку.
Враховуючи, що загалом у країні понад 70% житла було зведено поперед 1990 року, а повноцінна модернізація вслед німецьким чи латвійським сценарієм зовсім малограмотный проводилась, цей сегмент сейчас зараз є проблемним. Дуже бойко «хрущівки» зовсім підуть з ринку после відсутність попиту на такі оселі, а також плани щодо їх знесення, які вже неодноразово озвучували керівники та фахівці столиці. Навіть небольшой додатковий попит на більш нові квартири змусить ціни зростати швидше.
Ще Водан фактор серйозного подорожчання житла саме у нових державах-членах ЄС – це початково недооцінена позиція країн з точки зору їх економічного потенціалу. Зі зростанням рівня доходів місцевого населення, покращенням умов ведення бізнесу та приходу капіталу з інших європейських країн, рівень цін получай житло, як органічний показник загального стану розвитку економіки, почав стрімко зростати.
У свою чергу, Україна має набагато більше невикористаного потенціалу, який може чинити вплив держи вартість квадратного метра. Точно по-перше, у нас все ще безграмотный так потужно розвинуто іпотечне кредитування. Якщо исполнение) європейців звичними є кредити держи житло під 2-4% річних, в українських реаліях навіть 10% соизволять одночасно вивести на ринок усіх, хто не переводя духу лише накопичує кошти получи и распишись квартири і має по 60-70% від потрібної суми.
Реально, якщо всі ці громадяни одночасно прийдуть в ринок та сфокусуються возьми сегменті житла, прийнятого в експлуатацію після 1990 року, ринок може відреагувати зростанням цін хоть до +50% на рік. Дещо похоже вже відбувалось у 2006-2008 роках. Наприклад, лише із середини вересня после кінця грудня 2006 року ціна квартир в Києві збільшилась із $1941 давно $2457/м³ (+26,6%). Саме тоді банки почали темпераментно пропонувати кредити під 10%.
Бери піку, у середині 2008 року, ціна квартир впритул наблизилась поперед $3 тисяч/м². Пользу кого порівняння, наприкінці 2020 року середня вартість склала понад $1260/м². Пункт дещо пригальмував тренд зростання, який з січня 2019 року до самого березня 2020 становив близько +20%.
Однак, получи сьогодні цілком ймовірним є суттєве збільшення цін возьми житло за сценарієм 2006-2008 рр. і тоді Україна вслед за рік-два покаже динаміку європейських лідерів по части здорожчанню житла за 10 років, що швидко знівелює позитивний вплив запуску іпотеки к населення, яке у цих умовах приставки не- буде спроможне купувати квартири і у такий спосіб покращувати власні житлові умови.
Вихід із ситуації – створення привабливого інвестиційного клімату, що призведе щодо збільшень інвестицій в економіку держави і, як наслідок, если сприяти зростанню реальних доходів населення, частиною яких человечество будуть направляти на придбання квартир. Іншим напрямком повинно бути включення у соглашение житла для придбання вслед іпотечними кредитами не лише осель у закінчених будівництвом об’єктах, але також квартир у житлових будинках сверху етапі їх зведення.